або як міські посадовці не можуть розпрощатись з символами своєї комсомольської юності і компартійної зрілості.
Мова йде про мозаїчне панно на буд. № 3 бульв. Шевченка. З появою «Закону про декомунізацію» (скорочена назва) міський голова В. Сапожніков отримав 02.03.2018 р. лист від голови Інституту національної памۥяті В. Вۥятровича на 3-х сторінках, де є таке роз’яснення:
Громадянин України, Росіянин по паспорту, по духу — дисидент.
Про першого голову нововолинського страйкового комітету шахтарів Володимира Миколайовича Тулупова. У 2010 р. я опублікував у “НМ” дослідження “Нововолинські дисиденти” про Петра Михайленка, Альберта Новікова, Михайла Дробота, Теодора Вараву.
Користуючись справами із архіву СБУ. Про Тулупова я коротко згадав у своїй книзі “Нововолинськ: історія у національно-демократичному та духовному вимірах. 1989-2000”, користуючись газетними публікаціями.
МИ ВБ’ЄМО ОСИКОВИЙ КІЛОК В ІДЕЮ КОМУНІЗМА
ЯРОСЛАВ ФЕДИНА
Ці слова Я. Федини, одного із фундаторів Нововолинська Руху (НРУ) прозвучали 21 січня 1990 р. (неділя) на засніженій літній естраді в парку на 3-му мітингу “За демократичні вибори”. Згідно з віруванням слов’ян ще в дохристиянські часи при виборі нової стоянки для проживання потрібно було вбити в землю осиковий кілок, який оберігав від усього злого. То ж чи справдились ці слова Я. Федини?
Беручись за написання цих рядків, я в котре переконався – до чого ж недосконала і нелогічно вибіркова людська пам’ять! У ній закарбовуються непотрібні деталі і не втримується те, що хочеться запам’ятати. Тому неоціненими є 26 протоколів «оснастківського» періоду Руху, котрі почав вести і потім привчив інших це робити покійний І. П. Коваль (земля йому пухом). Ці протоколи знаходяться нині в КР Руху (вул.. Шептицького, 25).
12-те квітня – День космонавтики та сумна річниця окупації росіянами Слов’янська (12.04.2014р.). У цей день, в Нововолинську, місцевий осередок ВГО «Українська народна рада» запланував провести своєрідні «народні дебати» – обговорення поточної політичної ситуації напередодні другого туру виборів Президента. Дебати планувалося провести у форматі «три на три»: по представнику від партії, виборчого штабу і звичайного прихильника з кожної сторони.
В історії України було чимало випадків, коли наша країна та її народ стояли перед важливим, а то й вирішальним вибором! Інколи, цей вибір виявлявся невдалим – чи то через зовнішньополітичні обставини, чи за помилкових уявлень народу про те, куди слід іти. Такий вибір відкидав наші землі на роки назад, сіяв серед людей розбрат та зневіру.
До 30-тої річниці синьо-жовтого прапора над Нововолинськом
2 березня 1989 р. на ВО «Оснастка» нова генерація технічної інтелігенції створила на зросійщеному підприємстві Товариство української мови імені Тараса Шевченка. Ідейним організатором ТУМ був редактор заводської багатотиражки «Робітничий голос» Володимир Чайковський. Щоб уберегти його від розправи з боку партійних органів, формально ТУМ очолив Федір Свідерський, інженер-технолог, з березня 1990 р. – народний депутат УРСР.
Або як міські посадовці не можуть розпрощатись з символами своєї комсомольської юності і компартійної зрілості.
У НОВОВОЛИНСЬКУ ВШАНУВАЛИ ЧЕРВОНО-ЧОРНИЙ ПРАПОР ТА ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СТЕПАНА БАНДЕРИ
На сесію Нововолинської міської ради 22.01.2018 р. було винесено 4 варіанти проектів вшанування у місті червоно-чорного прапора:
Від влади, який не передбачав встановлення прапора над адміністративними установами;
Від депутата м/р свободівця Дружука П. П., який передбачав кілька варіантів встановлення;
Від заступника МО ВГО УНР Колбуна З. П., який передбачав встановлення прапора зліва від стели Небесної сотні і проведення громадських слухань по червоно-чорному прапору;
Від ОВ НЦДВ Бабійчук Б. Ф., Ільницький О. Д., який передбачав у день загибелі військово службовця ЗСУ нововолинця на Сході України підіймати державний і червоно-чорний прапори з траурною стрічкою над адміністративними установами.