На звернення до нововолинців у матеріалі «фотовікторина» (див. сайт «Українська народна рада» і праве вікно у приміщенні КР НРУ) відповісти на 6 запитань і надіслати відповідь на електронну пошту kolbunzosim@gmail.com ми відібрали відповідь переможця вікторини пана Миколи (прізвища просив не називати):
ШАНОВНІ НОВОВОЛИНЦІ!
Оголошується конкурс для знавців новітньої історії міста.
Перед Вами 3 фото мозаїчного панно на одному із будинків міста, зроблені в різні часи:
Нещодавно я почитав на сайті центральної міської бібліотеки у дописі «Добровольців вшанували у Нововолинську», як одну відому мені людину назвали першорухівцем, яка кілька років тому була членом УНП (партія Костенка – головного розкольника РУХу).
Чудово володіючи даром політичної мімікрії та адмінресурсом, пан Сапожніков забезпечував собі перемогу на виборах міського голови, починаючи з 1998-го року. Сказавши першорухівцям з “Оснастки” в кінці 1989-го року фразу, що він не буде ніколи виступати під синьо-жовтим прапором, пізніше не раз буде повторювати “не змінюються тільки блазні”. Але чи щиро це було сказано? Стверджую:
Зрозумівши, що для того, щоб іти в ногу з часом, він після 2000-го року споруджує персональний синьо-жовтий прапор з сіоністською зіркою у пۥєдесталі. Кожний рік на традиційному Дні підняття національного прапора озвучує спічі, підготовлені “персональним” редактором І. Лісовим чи С. Груй, ніколи не запрошуючи на цей захід першопіднімачів прапора у місті над котельнею “Оснастки” у квітні 1989-го року М. Сороку і М. Базалицького.
Нам не страшні московські воші. Страшніші українські гниди.
Симон Петлюра.
А ще страшніші є зкацаплені галичани.
Зосим Колбун.
У червні 2011-го року перед Днем Конституції (26.06.2011р.) відійшов у Вічність Федір Свідерський, народний депутат України 1990 року скликання. У червні 2012-го року у Нововолинську традиційно відзначали День Конституції. Сесійний зам Нововолинської міської ради був переповнений бюджетниками нового покоління. Я очікував, що ведучий, заступник міського голови А. Сторонський скаже: “Вшануймо хвилиною мовчання пам’ять про народного депутата Ф. Свідерського”. Не дочекався. Натомість побачив, як нагородили грамотою Марію Болдирєву, колишню комуністку. У присутніх, які хоч трохи знають новітню історію міста, не могло не виникнути запитання – а яке відношення вона має до Конституції України?
