Публікації з теґом «Зосим Колбун»

КВІТЕНЬ 1989 Р. – 30-та РІЧНИЦЯ ПІДНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАПОРА НАД НОВОВОЛИНСЬКОМ

17.03.2019

До 30-тої річниці синьо-жовтого прапора над Нововолинськом

2 березня 1989 р. на ВО «Оснастка» нова генерація технічної інтелігенції створила на зросійщеному підприємстві Товариство української мови імені Тараса Шевченка. Ідейним організатором ТУМ був редактор заводської багатотиражки «Робітничий голос» Володимир Чайковський. Щоб уберегти його від розправи з боку партійних органів, формально ТУМ очолив Федір Свідерський, інженер-технолог, з березня 1990 р. – народний депутат УРСР.

(продовження…)

ПІДНЯТТЯ ЧЕРВОНО-ЧОРНОГО ПРАПОРА У НОВОВОЛИНСЬКУ

02.02.2019

У НОВОВОЛИНСЬКУ ВШАНУВАЛИ ЧЕРВОНО-ЧОРНИЙ ПРАПОР ТА ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СТЕПАНА БАНДЕРИ

На сесію Нововолинської міської ради 22.01.2018 р. було винесено 4 варіанти проектів вшанування у місті червоно-чорного прапора:

  • Від влади, який не передбачав встановлення прапора над адміністративними установами;

  • Від депутата м/р свободівця Дружука П. П., який передбачав кілька варіантів встановлення;

  • Від заступника МО ВГО УНР Колбуна З. П., який передбачав встановлення прапора зліва від стели Небесної сотні і проведення громадських слухань по червоно-чорному прапору;

  • Від ОВ НЦДВ Бабійчук Б. Ф., Ільницький О. Д., який передбачав у день загибелі військово службовця ЗСУ нововолинця на Сході України підіймати державний і червоно-чорний прапори з траурною стрічкою над адміністративними установами.

(продовження…)

Лікбез для працівників бібліотек, ЗМІ, музеїв

19.03.2018

 

Нещодавно я почитав на сайті центральної міської бібліотеки у дописі «Добровольців вшанували у Нововолинську», як одну відому мені людину назвали першорухівцем, яка кілька років тому була членом УНП (партія Костенка – головного розкольника РУХу).

(продовження…)

Про Великого Майстра Мімікрії і ще дещо.

07.02.2018

Чудово володіючи даром політичної мімікрії та адмінресурсом, пан Сапожніков забезпечував собі перемогу на виборах міського голови, починаючи з 1998-го року. Сказавши першорухівцям з “Оснастки” в кінці 1989-го року фразу, що він не буде ніколи виступати під синьо-жовтим прапором, пізніше не раз буде повторювати “не змінюються тільки блазні”. Але чи щиро це було сказано? Стверджую:

Зрозумівши, що для того, щоб іти в ногу з часом, він після 2000-го року споруджує персональний синьо-жовтий прапор з сіоністською зіркою у пۥєдесталі. Кожний рік на традиційному Дні підняття національного прапора озвучує спічі, підготовлені “персональним” редактором І. Лісовим чи С. Груй, ніколи не запрошуючи на цей захід першопіднімачів прапора у місті над котельнею “Оснастки” у квітні 1989-го року М. Сороку і М. Базалицького.

(продовження…)