СПОГАДИ САМОТНЬОГО ВІДВІДУВАЧА НА ЦВИНТАРІ ПАМۥЯТІ

 

До 30-річчя створення РУХУ 27.07.1989 р

Про першорухівців, що пішли із життя першими і захоронені на кладовищах біля мікрорайону Шахтарського.

Так угодно Богу, що він ще тримає мене на цьому світі, не найкращому із світів. Проживаю я на мікрорайоні Шахтарському, тому я хоч раз в рік провідую тих, хто був у витоків РУХу (НРУ). Провідую необов’язково в поминальні дні і необов’язково з покладанням квітів. Якщо потрібно – іноді прополюю могили.

Іван Ловбек – машиніст комбайна. Трагічно загинув на шахті №1 у 1991 р. Його мама до останніх днів своїх була переконана, що його загибель зв’язана з тим, що він один із перших підняв синьо-жовтий прапор над своїм балконом і над своєю шахтою.

Іван Коваль, начальник бюро нової техніки на «Оснастці». Помер у 1992 р. Почав сам і привчав інших записувати стенограми засідань КР РУХу оснастківського періоду. Дякуючи йому ці 26 протоколів збереглися і знаходяться нині в експозиції від «Бандери до Чорновола» в приміщенні КР НРУ, вул. Шептицького.

Олексій Приймачук. Помер у 1992 р. Його памۥятають не всі першорухівці, тому що він був працівником у відділі постачання на «Оснастці» і постійно перебував у відрядженнях. Але багато хто пам’ятає великі рулони газетного паперу у КР РУХу по вул.. Піонерській (тепер це вулиця Шептицького). Папір О. Приймачук доставляв для випуску газети «Народна Рада», яка почала виходити з 01.01.1991 р. , редактором якої був Володимир Чайковський і яка багато зробила для українізації міста.

Леонід Носанюк, токар, фрезеровщик вищої кваліфікації. Помер у 1997 р. Толерантний, розважливий, розумний, один із наймолодших фундаторів РУХу. В період напівлегального існування РУХу на «Оснастці», коли потрібно було узгоджувати якісь спірні питання з адміністрацією «Оснастки», КР РУХу делегувала його на перемовини.

Олександр Мельник. Помер у 1996 р. Бухгалтер комітету по спорудженню пам’ятника Т. Г. Шевченку. Учасник багатьох поїздок у Львів для узгодження проекту пам’ятника поету.

Ярослав Федина. Інженер-конструктор СКТБ. Запасний делегат Першого з’їзду РУХу у 1989 р. Незаспокійливий депутат міської ради 1990 р. скликання. Замовник «Книги пожертв на пам’ятник Т. Г. Шевченку». Саме його репліка «погано, якщо ніхто з нас не напише книгу, як ми починали», спонукала мене у 2006 р. видати першу книгу «Нововолинськ: Новітня історія.1989-1999 рр.» Перший голова осередку УРП у Нововолинську. Помер у 2003 р. Похований на кладовищі біля 2-ї шахти.

Павло Надкриничний. Помер у 1999 р. Активний рухівець, депутат міської ради 1990 р. скликання. В роки радянської влади не давав спокою компартійним бонзам. Співавтор статті «Хто Ви, отче Павле?» (газета «Народна Рада, 05.09.1992 р.) про нинішнього намісника Києво-Печерської Лаври Павла Лебідя.

Андрій Лац, помер у 2010 р. Першорухівець і перший голова Нововолинського Братства ОУН-УПА. На момент поселення його у Нововолинську в середині 50-х років минулого століття не був реабілітований. Подарував експозиції «Від Бандери до Чорновола» раритетну книгу «Московські вбивці Степана Бандери».

Михайло Слабик. Помер у 2010 р. Керівник «Варти Руху» на всіх рухівських мітингах. Другий голова Нововолинського осередку УРП. Засновник громадської організації «Юлія Тимошенко – МАЙБУТНЄ України».

Федір Свідерський, помер у 2011 р. Делегат Першого з’їзду РУХу у 1989 р. Голова оснастківського Осередку РУХу 1989-1990 рр. Народний депутат ВРУ у 1990-1994 рр. Після закінчення депутатської каденції був членом міськвиконкому.

Ананій Рябченюк, Федір Сидорук, Леонід Стасюк, Василь Бордун, поховані на інших кладовищах. На сьогоднішній день відійшли у світ інший біля сотні рухівців і прихильників Руху.

ЗЕМЛЯ ЇМ ПУХОМ! І ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ!

Зосим Колбун, першорухівець

Теґи: ,

Коментарі закриті.