07.02.2018

Про Великого Майстра Мімікрії і ще дещо.

07.02.2018

Чудово володіючи даром політичної мімікрії та адмінресурсом, пан Сапожніков забезпечував собі перемогу на виборах міського голови, починаючи з 1998-го року. Сказавши першорухівцям з “Оснастки” в кінці 1989-го року фразу, що він не буде ніколи виступати під синьо-жовтим прапором, пізніше не раз буде повторювати “не змінюються тільки блазні”. Але чи щиро це було сказано? Стверджую:

Зрозумівши, що для того, щоб іти в ногу з часом, він після 2000-го року споруджує персональний синьо-жовтий прапор з сіоністською зіркою у пۥєдесталі. Кожний рік на традиційному Дні підняття національного прапора озвучує спічі, підготовлені “персональним” редактором І. Лісовим чи С. Груй, ніколи не запрошуючи на цей захід першопіднімачів прапора у місті над котельнею “Оснастки” у квітні 1989-го року М. Сороку і М. Базалицького.

(продовження…)