До 30-річчя створення РУХУ 27.07.1989 р
Про першорухівців, що пішли із життя першими і захоронені на кладовищах біля мікрорайону Шахтарського.
Так угодно Богу, що він ще тримає мене на цьому світі, не найкращому із світів. Проживаю я на мікрорайоні Шахтарському, тому я хоч раз в рік провідую тих, хто був у витоків РУХу (НРУ). Провідую необов’язково в поминальні дні і необов’язково з покладанням квітів. Якщо потрібно – іноді прополюю могили.
Беручись за написання цих рядків, я в котре переконався – до чого ж недосконала і нелогічно вибіркова людська пам’ять! У ній закарбовуються непотрібні деталі і не втримується те, що хочеться запам’ятати. Тому неоціненими є 26 протоколів «оснастківського» періоду Руху, котрі почав вести і потім привчив інших це робити покійний І. П. Коваль (земля йому пухом). Ці протоколи знаходяться нині в КР Руху (вул.. Шептицького, 25).
12-те квітня – День космонавтики та сумна річниця окупації росіянами Слов’янська (12.04.2014р.). У цей день, в Нововолинську, місцевий осередок ВГО «Українська народна рада» запланував провести своєрідні «народні дебати» – обговорення поточної політичної ситуації напередодні другого туру виборів Президента. Дебати планувалося провести у форматі «три на три»: по представнику від партії, виборчого штабу і звичайного прихильника з кожної сторони.
В історії України було чимало випадків, коли наша країна та її народ стояли перед важливим, а то й вирішальним вибором! Інколи, цей вибір виявлявся невдалим – чи то через зовнішньополітичні обставини, чи за помилкових уявлень народу про те, куди слід іти. Такий вибір відкидав наші землі на роки назад, сіяв серед людей розбрат та зневіру.
До 30-тої річниці синьо-жовтого прапора над Нововолинськом
2 березня 1989 р. на ВО «Оснастка» нова генерація технічної інтелігенції створила на зросійщеному підприємстві Товариство української мови імені Тараса Шевченка. Ідейним організатором ТУМ був редактор заводської багатотиражки «Робітничий голос» Володимир Чайковський. Щоб уберегти його від розправи з боку партійних органів, формально ТУМ очолив Федір Свідерський, інженер-технолог, з березня 1990 р. – народний депутат УРСР.
Або як міські посадовці не можуть розпрощатись з символами своєї комсомольської юності і компартійної зрілості.
У НОВОВОЛИНСЬКУ ВШАНУВАЛИ ЧЕРВОНО-ЧОРНИЙ ПРАПОР ТА ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СТЕПАНА БАНДЕРИ
На сесію Нововолинської міської ради 22.01.2018 р. було винесено 4 варіанти проектів вшанування у місті червоно-чорного прапора:
Від влади, який не передбачав встановлення прапора над адміністративними установами;
Від депутата м/р свободівця Дружука П. П., який передбачав кілька варіантів встановлення;
Від заступника МО ВГО УНР Колбуна З. П., який передбачав встановлення прапора зліва від стели Небесної сотні і проведення громадських слухань по червоно-чорному прапору;
Від ОВ НЦДВ Бабійчук Б. Ф., Ільницький О. Д., який передбачав у день загибелі військово службовця ЗСУ нововолинця на Сході України підіймати державний і червоно-чорний прапори з траурною стрічкою над адміністративними установами.
І ПРО КОРУПЦІЮ НА КЛАДОВИЩІ НИЗКИНИЦЬКОГО МОНАСТИРЯ
Як уже відмічалось у матеріалі на сайті «Радар» «Куди ж подівся іконостас?», у газеті «НР» від 05.09.1992 р. була опублікована стаття З. Колбуна і П. Надкриничного (нині покійний). «Хто Ви, отче Павле?» на той час. Нинішня дальність його відома завдяки телеканалам.
Етапи великого шляху
Оскільки в публікації «Піднімемо прапор України …» (див. «НМ» від 23.08.2018 р.) нема відповіді на запитання «А коли з’явився перший прапор в нашому місті і державі?”, подаю хроніку (без коментарів).
У квітні 1989 р. вперше у Нововолинську був піднятий синьо-жовтий прапор над трубою котельні «Оснастки». Наважилися на такий патріотичний учинок Михайло Базалицький і Микола Сорока.
На звернення до нововолинців у матеріалі «фотовікторина» (див. сайт «Українська народна рада» і праве вікно у приміщенні КР НРУ) відповісти на 6 запитань і надіслати відповідь на електронну пошту kolbunzosim@gmail.com ми відібрали відповідь переможця вікторини пана Миколи (прізвища просив не називати):