або як міські посадовці не можуть розпрощатись з символами своєї комсомольської юності і компартійної зрілості.
Мова йде про мозаїчне панно на буд. № 3 бульв. Шевченка. З появою «Закону про декомунізацію» (скорочена назва) міський голова В. Сапожніков отримав 02.03.2018 р. лист від голови Інституту національної памۥяті В. Вۥятровича на 3-х сторінках, де є таке роз’яснення:
Громадянин України, Росіянин по паспорту, по духу — дисидент.
Про першого голову нововолинського страйкового комітету шахтарів Володимира Миколайовича Тулупова. У 2010 р. я опублікував у “НМ” дослідження “Нововолинські дисиденти” про Петра Михайленка, Альберта Новікова, Михайла Дробота, Теодора Вараву.
Користуючись справами із архіву СБУ. Про Тулупова я коротко згадав у своїй книзі “Нововолинськ: історія у національно-демократичному та духовному вимірах. 1989-2000”, користуючись газетними публікаціями.
МИ ВБ’ЄМО ОСИКОВИЙ КІЛОК В ІДЕЮ КОМУНІЗМА
ЯРОСЛАВ ФЕДИНА
Ці слова Я. Федини, одного із фундаторів Нововолинська Руху (НРУ) прозвучали 21 січня 1990 р. (неділя) на засніженій літній естраді в парку на 3-му мітингу “За демократичні вибори”. Згідно з віруванням слов’ян ще в дохристиянські часи при виборі нової стоянки для проживання потрібно було вбити в землю осиковий кілок, який оберігав від усього злого. То ж чи справдились ці слова Я. Федини?
Оголошується конкурс на кращу назву до цього знімку або кращий коментар до нього. Підведення підсумків до 22.01.2020 р. Кращі назви і коментарі будуть розміщенні на сайтах radar.in.ua, unrvolyn.org.ua та інших, які дадуть згоду на публікацію.
До 30-річчя створення РУХУ 27.07.1989 р
Про першорухівців, що пішли із життя першими і захоронені на кладовищах біля мікрорайону Шахтарського.
Так угодно Богу, що він ще тримає мене на цьому світі, не найкращому із світів. Проживаю я на мікрорайоні Шахтарському, тому я хоч раз в рік провідую тих, хто був у витоків РУХу (НРУ). Провідую необов’язково в поминальні дні і необов’язково з покладанням квітів. Якщо потрібно – іноді прополюю могили.
Беручись за написання цих рядків, я в котре переконався – до чого ж недосконала і нелогічно вибіркова людська пам’ять! У ній закарбовуються непотрібні деталі і не втримується те, що хочеться запам’ятати. Тому неоціненими є 26 протоколів «оснастківського» періоду Руху, котрі почав вести і потім привчив інших це робити покійний І. П. Коваль (земля йому пухом). Ці протоколи знаходяться нині в КР Руху (вул.. Шептицького, 25).
12-те квітня – День космонавтики та сумна річниця окупації росіянами Слов’янська (12.04.2014р.). У цей день, в Нововолинську, місцевий осередок ВГО «Українська народна рада» запланував провести своєрідні «народні дебати» – обговорення поточної політичної ситуації напередодні другого туру виборів Президента. Дебати планувалося провести у форматі «три на три»: по представнику від партії, виборчого штабу і звичайного прихильника з кожної сторони.
В історії України було чимало випадків, коли наша країна та її народ стояли перед важливим, а то й вирішальним вибором! Інколи, цей вибір виявлявся невдалим – чи то через зовнішньополітичні обставини, чи за помилкових уявлень народу про те, куди слід іти. Такий вибір відкидав наші землі на роки назад, сіяв серед людей розбрат та зневіру.